«Світ є – МИ!» – так стверджував у своїй поемі німецький поет Ріхард Демель, чия творчість та власна закоханість і надихнула австрійського композитора Арнольда Шенберга написати такий же поетичний твір у музиці – «Просвітлену ніч». Запрошуємо на програму, оповиту романтичною чуттєвістю, із творів композиторів Яна Сібеліуса, Артурса Маскатса та Арнольда Шенберга – вони всі про кохання!
Ян Сібеліус (1865 – 1957) вважається головним композитором Фінляндії та одним з найзначніших композиторів світу. Сібеліус не створив своєї школи й не зробив прямого впливу на композиторів наступного покоління. Проте у наші дні його звичайно ставлять в один ряд з такими представниками пізнього романтизму, як Р.Штраус і Е. Елгар.
Любовна сюїта «Rakastava» (що складається з трьох частин: І. Кохана ІІ. Шлях закоханих ІІІ. Добрий вечір, моя кохана…прощавай!) та Andante festivo – дуже особисті твори, надзвичайно романтичні та елегійні, написані композитором у своєму улюбленому помісті під Гельсінкі на початку ХХ століття…
У запахи й шелести білої ночі,
У світлу, безсонну задуму алеї,
У парки старі на приморськім узбоччі
Ми входимо, повні печалі своєї.
Схилися, кохана, вслухайся й печалься,
– Вслухайся і в довгі літа, і в хвилини,
Коли у припливі журливого вальсу
Ми чуєм зітхання великого фінна.
Прозорість пригашеної світлотіні,
Прозорість на небі, на плесі, на серці,
Прозорість в сумирнім і журнім кружінні
Прошептаних скрипками вальсових терцій.
Турботливість і суєтність денна не тьмарить
Прозорої ясності передчування,
Що в нас, як прозріння, і світить, і марить,
І видною робить всю далеч кохання.
Який перламутровий відсвіт затоки,
Як води леліють сріблисті й лілові!
І ночі північні, музичні, високі
Назавше ввіходять у пам’ять любові.
МИКОЛА БАЖАН («Вальс Сібеліуса в Ленінграді, зі збірки “Нічні концерти”).
«Concerto Grosso» латвійського композитора Артурса Маскатса (нар.1957 р.) – “Це твір, у якому на кістяк класичної структури одягається більшою мірою романтична чуттєвість… Як сам Маскатс каже, “не треба боятися цих речей “. (Musicweb international)
Витоки “Кончерто Гроссо”- із вражень Маскатса після візитів до вірменського містечка Діліжан, де також отримували натхнення і Шостакович, і Бріттен. Підзаголовок – «Повернутися до Діліжана» – як варіант назви поеми Альберта Камю «Повернення до Типазу»… Ритм золотого перетину можна розрізнити у композиційній формі Кончерто гроссо. Це рішення посилило емоційний простір концерту…
Інтенсивне музичне мислення та виразність думки характеризують твори Артурса Маскатса. Одне з умінь, притаманне музиці Артурса Маскатса – уміння говорити в сучасній романтичній інтерпретації, особливо в драматургічному аспекті.
“Просвітлена ніч” (нім. Verklärte Nacht) — струнний секстет в одну дію Арнольда Шенберга (1899). До написання твору композитора надихнув однойменний вірш Ріхарда Демеля (1863-1920) : двоє людей, жінка і чоловік , йдуть поруч в холодну місячну ніч; жінка зізнається в зраді; чоловік прощає її і каже слова розради; душі обох зливаються в екстазі споглядання всесвіту. Це поєдналося із сильними почуттями Шенберга від зустрічі з Матильдою Цемлінскою (Mathilde von Zemlinsky), з якою він пізніше одружився…
Арнольд Шенберг (1874-1951), австрійський композитор, головний представник і засновник одного з напрямків сучасної «серйозної» музики, відомого під назвами «додекафонія». Шенберг був чудовим педагогом, що сприяло широкому поширенню його ідей – він створив цілу композиторську школу (так звану Нововіденську школу).
Твори першого періоду (а саме до таких відноситься опус 4-й – один з найзначніших творів — секстет «Просвітлена ніч») продовжують традиції пізньоромантичного мистецтва Р. Ваґнера, А. Брукнера, Р. Штрауса і Г. Малера. Ранній творчості Шенберга притаманні лаконічність викладу ідеї та прозора фактура, а також майстерна поліфонічна техніка, що зближує його з Й. Брамсом.
Про учасників концертного проекту.
Диригент Еркі Пехк закінчив Естонську академію музики в Таллінні в 1993 році по класу фортепіано, хорове диригування та диригування оркестром. Підвищував свою кваліфікацію в Латвийській музичній академії та в Гільдхолдському музичному коледжі Лондона (Guildhall School of Music and Drama). Брав участь в мастер-класах Хіроюкі Івакі (Kirill Kondrashin Masterclass, 1990) і Джона Еліота Гардинера (Mozart Interpretation Courses, 1991).
17 років (1994 – 2011) працював диригентом Естонської національної опери в Таллінні, де провів більш 700 вистав. Був музичним керівником багатьох мюзиклів компанії «Smithbridge Productions» (1998-2008). В 2005 році Еркі Пехк призначений художнім керівником міжнародного фестивалю оперної музики «PromFest» в Пярну (Естонія). В якості запрошеного гостя в сезоні 2010-2011 Еркі Пехк виступив з оперою Пуччіні «Богема» в Національному академічному театрі опери і балету Республіки Білорусь. У листопаді 2010 року дебютував в Concertgebouw (Амстердам) з оперною студією Нідерландів. З компанією International Opera Productions виступав в містах Бельгії, Люксембургу і Нідерландів, де диригував оперетами Штрауса «Летюча миша» та Легара «Весела вдова».
В 2000 році заснував свой оркестр в Таллінні – «Оркестр XXI століття». Цей колектив виконує в основному сучасний, але і класичний репертуар естонських і закордонних композиторів. З 2010 року – перший запрошений диригент Симфонічного оркестру Національної державної телерадіокомпанії Республіки Білорусь.
З маестро Еркі Пехком ми працювали від 2016 року – над творами сучасних українських композиторів в українсько-корейському проекті, у «Музичних діалогах»(Україна-Естонія), концертах «Нордична пристрасть» та «Метаморфози».
Солісти – Ольга Шелешкова (скрипка), Сергій Казаков (віолончель)
Ольга Шелешкова народилася у Києві. Закінчила музичне училище імені Р.М.Глієра (клас Шухмана Л.Б.), Національну музичну академію України імені П.І.Чайковського (клас народного артиста України професора Которовича Б.А.) та асистентуру-стажування (клас Которовича Б.А.). Викладала на кафедрі скрипки НМАУ імені П.І.Чайковського у 2004-2005 роках. Володар Гран-прі Міжнародного конкурсу-фестивалю в Австрії у складі камерного ансамблю «Київські солісти» (2001р., Відень). Лауреат міжнародного конкурсу “ХХІ століття” (Україна), дипломант міжнародного конкурсу “Jennesess musicales” (Румунія). Брала майстер-класи у Midory, А.Бараховського, Е.Грача, А.Кушнір, Ф.Алієва, О.Горохова, Л.Гольдштейн. Участь у міжнародних музичних фестивалях: Orchestrades Universelles (м.Брів-Лягуаяр, Франція, 1994, 1995), квартетної та камерної музики у м.Радом (Польща 1995, 1996); Luneburger Heide (м.Люнебург, Німеччина 2003, 2004) – як запрошений концертмейстер оркестру; «Українська весна» ( Польща), «Chamber Art Music» (Україна) , імені Святослава Ріхтера (Україна), «Варшавська осінь» (Польща), «Aurora» (Швеція). У Національному камерному ансамблі “Київські солісти” працює з 1998 року.
Сергій Казаков народився в Києві. Навчався у Київській середній спеціалізованій музичній школі імені М.В.Лисенка (клас доцента Червової О.А). Закінчив Національну музичну академію України імені П.І.Чайковського (2006 р., клас професора Червова В.С. та заслуженої арстистки України, старшого викладача Нужі Г.В.). Лауреат Міжнародного конкурсу VOX POPULI у номінації «камерний ансамбль» IV фестивалю “REGINA-VLADIMIR HOROWITZ IM MEMORIAM PIANO & CHAMBER MUSIC” (1997 р., Україна), Дипломант та Володар спеціального призу за яскраве виконання сонати М.Мясковського на Відкритому Всеросійському конкурсі камерних ансамблів ім.М.П.Мазура (1997 р., Росія). Дипломант X Міжнародного конкурсу камерних ансамблів імені П`єра Лантьє у м.Париж (1998 р., Франція). Лауреат Міжнародного конкурсу юних виконавців “Мистецтво ХХІ століття” (2001 р., Україна), Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Нові імена України» (2002 р., Київ). Працював концертмейстером групи віолончелей Державного естрадно-симфонічного оркестру України (2001-2006 р.р.). Стажувався у класі професора Московської консерваторії ім. П.І.Чайковського Гутман Н.Г. У творчому доробку музиканта сольні виступи з філармонійними оркестрами Києва, Житомира, Дніпропетровська. На сцені Національної філармонії України у виконанні артиста вперше прозвучала віолончельна п`єса М.Лисенка «Елегія «Сум» (у перекладі для віолончелі з оркестром).
У складі Національного камерного ансамблю «Київські солісти» працює з 2009 року.
Отже, запрошуємо – відчути і сприйняти «просвітлення» від музики на вічну тему Любові, внутрішньо «проспівати» свій гімн коханню разом з нами.
10 лютого, субота.
Колонний зал імені М.В.Лисенка
Національної філармонії України
Початок о 19.00.
Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
Диригент – Еркі Пехк (Естонія)
Cолісти – Ольга Шелешкова (скрипка), Сергій Казаков (віолончель)
Програма:
І відділ – До 100-річчя Республіки Фінляндія і Республіки Латвія
– Ян Сібеліус (1865 – 1957)
Andante festivо для ударних та камерного оркестру
“ Rakastava”, ор.14
(“Любовна сюїта для струнних, литавр і трикутника”), 1911р.
І. Кохана ІІ. Шлях закоханих ІІІ. Добрий вечір, моя кохана…прощавай!
– Артурc Маскатс (нар. 1957) – (Atrurs Maskats)
“Concerto Grosso” для скрипки, віолончелі, перкусії та струнних
I.Adagio II.Allegro ma non troppo III.Andante cantabile IV.Allegro Animato V.Adagio
ІІ відділ
– Арнольд Шенберг (1874 – 1951)
“Просвітлена ніч”, ор.4 (1899)
