24 жовтня Національний камерний ансамбль «Київські солісти» запрошує на концерт камерної музики ХХ-ХХІ століть, у якому диригентом і солістом постане скрипаль Х’юго Тіччіаті, за участю піаністки Наталії Кудрицької . Прозвучать твори знаних класиків Бенджаміна Бріттена та Арво Пярта , а також вперше в Україні буде представлено твір надзвичайно талановитої, титулованої і популярної у світі Лєри Ауербах.
Б.Бріттен.«Варіції на тему Френка Бріджа» (1937)
Британський композитор Бенджамін Бріттен присвятив Бріджу – своєму головному наставнику у музиці – один зі своїх найбільш популярних творів. Френк Брідж високо цінував найсучаснішу музику, і сам Бріттен орієнтувався на Стравінського, Шостаковича і Малера та хотів поїхати до Відня, аби учитися у Альбана Берга…
Вперше «Варіації…» були представлені публіці на Зальцбурзькому фестивалі у 1937 році. Хоча як композитор Бріттен заявив про себе ще у часи навчання в Королівському музичному коледжі, саме «Варіації на тему Френка Бріджа» відразу зробили ім’я Бріттена широко відомим, у тому числі і за океаном.
Цікаве підтвердження різносторонньої фантазії Бріттена можна прослідкувати за назвами Варіацій: «Адажіо», «Марш», «Романс», «Италійська партія», «Класичне бурре», «Віденський вальс», «Перпетуум мобіле», «Траурний марш», «Пісня» і «Фінал з фугою»…
А. Пярт. Fratres (дует для скрипки і фортепіано) (1977)
А. Пярт. CANTUS пам’яті Бенджаміна Бріттена (1977)
З-поміж інших відомих творів естонського композитора Арво Пярта у створеному ним 1976 року стилі tintinnabuli (дзвіночки – з латини) є Fratres (Брати) і Cantus (Спів, Мелодія) пам’яті Бенджаміна Бріттена – твір, присвячений композитору, котрий, за словами самого Пярта, найбільш йому близький.
Кожен звук , що пройшов внутрішній суд і чистилище, володіє власною вагою. Паузи, відголоски, аури співзвучностей і притишене биття – повноправні частини творів, як і власне звуки…
Композитор так висловлюється про свій стиль: «Моя перша мелодія — це мій гріх, а друга — це прощення. Для мене музика — це лінія, яку б я малював, якби був художником. Я можу сказати: музика — це коли в людини ростуть крила, коли зникає гравітація. Коли ми трохи піднімаємося…»
Л. Ауербах. Концертна сюїта для скрипки, фортепіано і струнного оркестру (2001)
Прем’єра в Україні.
Сюїтою для скрипки і фортепіано з оркестром Лєра Ауербах (американка російського походження) як композитор дебютувала на сцені Карнегі-хол у 2002 році, виконавши партію фортепіано, а партію скрипки виконав Гідон Кремер, у супроводі «Кремерата Балтика».
Це наймолодший композитор зі списку престижного музичного видавництва «Ханс Сікорскі», що представило світові творчість Прокоф’єва, Шостаковича, Шнітке, Губайдулліної та Канчелі. Нею написано три симфонії, скрипкові концерти, хорові твори, балети. Вважається, однак, що саме в області камерної музики Ауербах зробила найбільше і справила найбільш стійке враження: вісім струнних квартетів, чотири сонати, більше 50-ти прелюдій (для різноманітних дуетів та соло)…
Для неї не є суперечливим використання класичної тональності та класичної формальної мови, аби знайти нові шляхи у стилістичній свободі. Відкривається цілий космос незвичайних звуків, кольорів та фантазій, що характеризує її особистий стиль. Її музику називають музикою “надзвичайної сили та інтенсивності”.
“Її сильний талант … виховується глибокою повагою до минулого, але все-таки дозволяє її творінням залишатися щирими та особистими, будучи інноваційними та авантюрними”. (Гідон Кремер)
Нове музичне письмо, як спадковість поколінь, поєднує камерну творчість представлених у цьому проекті композиторів.
Новітня музика не є готовою відповіддю чи результатом…Скорше, це «біле світло», що у момент звучання проходить через слухача, як через призму, і розкладається на кольори – відчуттів, обставин, думок …
Ця програма була запропонована для спільного втілення відомим шведським скрипалем Х’юго Тіччіаті, за підтримки Посольства Швеції в Україні.
Х’юго Тіччіаті народився 1980 року у Великій Британії. У п’ять років почав вчитися грі на фортепіано, а через два роки, почувши звуки скрипки, зрозумів, що саме їй він би хотів присвятити своє життя (так він сказав в одному з інтерв’ю)…Навчався у Лондоні, потім продовжив навчання в університетах Торонто і Швеції. У віці дванадцяти років дебютував на Единбурзькому фестивалі. Лауреат міжнародних конкурсів в Італії (2002 та 2004). Брав участь у Фестивалі камерної музики в Готланд (Швеція), фестивалі St.Denis-Festival (Париж) та Фестивалі Internacional Cervantino Виступав з різними оркестрами у Великій Британії, США, Швеції, Румунії, Естонії, Японії, Південній Кореї, Італії, Німеччині, Росії та Скандинавії У 2007 році захистив дисертацію в Королівському музичному училищі в Лондоні. У 2010 році став художнім керівником фестивалю камерної музики O / MODƏRNT у Театрі “Конфіденс”- замок Ульріксдаль, Швеція. Має записи для радіо та телебачення Швеції, Гонконгу, Китаю, Вірменії та Тайваню. Проводить майстер-класи і семінари зі гри на скрипці, лекції з історії музики у Новій Зеландії, Південній Кореї, Росії, Мексиці, Японії, Італії та Тайвані. Співпрацює з багатьма сучасними композиторами. Є почесним членом Королівської школи музики у Великій Британії. Грає на скрипці G.B. Guadagnini (1751).
Х’юго любить вигадувати концерти та події, які поєднують музику з танцями, літературою та іншими «незрозумілими» мистецтвами, такими як кінетичний живопис чи балансуючий рок.
В основі зацікавлень Х’юго – вивчення способів застосування фізичних та духовних аспектів медитації до мистецтва практики, гри та життя в музиці. В даний час він працює над серією статей з Симоне Котва, які досліджують створення і повторення музики через об’єктив різноманітних напрямків континентальної філософії.
«Київські солісти» мали досвід спільного музикування з Х’юго у 2011 році на сцені Національної філармонії України.
У концерті також візьме участь Наталія Кудрицька (фортепіано, Франція). Після закінчення Національної музичної академії імені П. І. Чайковського у 2007 році Наталія переїжджає до Парижа, де вдосконалює свою техніку гри на фортепіано у Паризькій вищій національній консерваторії під керівництвом таких метрів, як Ален Планес та Анрі Барда; збагачує свій творчий шлях та гру зустрічами з Дмитром Башкіровим, Крістофом Ешенбахом, Жан-Клодом Пенетьє. Отримала перше місце та спеціальну нагороду ім. Робера Казадезюса на Міжнародному конкурсі Vibrarte. Виступала на сценах відомих фестивалів та у концертних залах Франції та Європи: фестиваль Cité de la musique, зали Опера Комік та Палацу Атене, сцени Oxford Chamber Music Festival і фестивалю в Мантоні; у супроводі Київського симфонічного оркестру – у Сполучених Штатах Америки.
Отже, пориньмо разом у «біле світло» новітньої камерної музики!
Національна філармонія України, 19-00
