Вечір серенад

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

Запрошуюємо  поринути в  атмосферу особливого вечора, сповненого ніжності і пристрасті,  із романтичними серенадами  Моцарта, Елгара, Чайковського і Карловича.

Національна філармонія України

Колонний зал імені М.В.Лисенка

10 квітня 2018 року, 19-00

Національний камерний ансамбль «Київські солісти»

Програма:
І відділ
Вольфганг Амадей Моцарт (1756 – 1791)
Нічна серенада Соль мажор:
I.Allegro II.Romanze III.Menuetto IV. Rondo

Мечисла́в Карло́вич (1876 – 1909)
Серенада До мажор для струнного оркестру, op. 2

ІІ відділ
Едвард Елгар (1857 – 1934) 
Серенада для струнних, тв.20 :
І.Allegro piacevole ІІ. Larghetto ІІІ. Allegretto

Петро Чайковський (1840 – 1893)
Серенада для струнного оркестру До мажор, тв. 48 :
І.Pezzo in forma di Sonatina.Andante non troppo II.Walzer. Moderato.Tempo di Valse III.Elegie. Larghetto elegiac IV.Finale (Tema Russo)

Серенада (фр. serenade, від італ. sera – вечір) – пристрасна пісня про любов, що виконувалась молодиком під акомпанемент гітари чи мандоліни під вікном своєї коханої. Започаткована в Італії та Іспанії, серенада поширилася в європейських літературах. У класичній музиці XVIII-XIX століть вона стала інструментальним твором камерного ґатунку; пізніше, в ХІХ  ст.- це лірична п’єса, вокальна або інструментальна,  що пов’язувалась з поетичними образами кохання:

Ніч надходить, пісня лине, обліта сади; 
ти не спи, моя єдина, в тихий гай прийди! 
Гомонять дерева з вітром, листя мерехтить,
там ніхто нас не помітить, швидко час злетить. 
Чуєш? Тьохка про кохання соловей в гаю!
В пісні тій – мої благання про любов твою.
Знає він любові муки, й ніжні почуття, 
і мелодій срібні звуки. в наші ллє серця. 
Він тебе розбудить, знаю, сон з повік зжене! 
О прийди, я так чекаю, покохай мене!
(STÄNDCHEN- СЕРЕНАДА- Ludwig Rellstab -Переклад з німецької О.Фучила )

Рельштаб Генріх Фрідріх Людвіг (1799 – 1860) – відомий в 30-х роках XIX ст. німецький письменник, музичний критик та поет. На його вірші писали пісні видатні композитори – його сучасники, як, наприклад, Людвіг ван Бетховен (1770–1827) або Франц Шуберт (1797 – 1828). “Серенада”, або “Вечірня серенада” – четверта пісня із посмертного циклу Ф. Шуберта “Лебединий спів” (“Schwanengesang”). Це – один із семи віршів, які Л. Рельштаб запропонував Л. ван Бетховену як поетичний матеріал для циклу пісень. Після смерті Л. ван Бетховена у 1827 р., так і не побачивши музичного оформлення своїх поетичних творів та зрештою і самих рукописів, Л. Рельштаб вирішив, що їх загублено. І лише через рік після смерті Ф. Шуберта у 1828 р., коли видавець Хаслінгер опублікував його 13 останніх пісень, Рельштаб із здивуванням виявив серед них саме ті сім своїх віршів, які вважав загубленими. Історики так і не з’ясували, як потрапили до Шуберта ці поезії; через декілька років під час вивчення спадщини Л. ван Бетховена рукописи семи віршів Рельштаба було знайдено та повернено автору. Ось така є історія стосовно серенад…

Вольфганг Амадей Моцарт створив серенаду №13 Соль мажор,  відому як «Маленька нічна серенада», у серпні 1787 року. Він не писав серенад уже декілька років, і вирішив порадувати вагітну дружину – влаштував прийом на честь п’ятої річниці весілля, на якому і прозвучала вперше Маленька нічна серенада. Вона сповнена такої насолоди від життя, яку, мабуть, могла відчути лише щиро закохана людина…

…Хоча Мечислав Карлович створив лише одну симфонію у юні роки, його шість симфонічних поем забезпечили йому позицію великого симфонічного композитора Польщі. Витончена серенада op. 2 для струнного оркестру була написана ним у 22 роки – і вона показує, яким значним міг бути спадок Карловича, аби він не загинув під лавиною у віці 33-х років. Вочевидь, він був би багатшим, хоча і такою мірою його музичні досягнення залишаються неперевершеними…

Серенада для струнних Едварда Елгара – допрацьована версія «Трьох п”єс для струнного оркестру».  Яскравий представник английської композиторської школи у своїй творчості розвивав художні принципи  західно-європейського романтизму . Музика Елгара мелодично чарівна, барвиста і яскрава. Характерний пізньоромантичний стиль, котрий робить музику Елгара миттєво упізнаваною, формувався поступово. Тільки ближче до сорока років композитор отримав визнання і набув упевненості у своїх силах. Важливою подією на цьому шляху стало одруження Елгара в 1889 році на Керолайн Еліс: всі кращі твори з’явились у роки їх спільного життя…

 

Серенада для струнного оркестру До мажор Петра Чайковського була написана восени 1880 року і була присвячена композитору і віолончелісту Карлу Альбрехту. У цьому творі Чайковський звернувся до жанру серенади, характерному для музики ХVIII століття. За його власним визнанням, взірцем для цієї струнної серенади слугувала музика В.А.Моцарта.

Отже, на вас чекає романтична музика найвизначніших композиторів різних країн і часів!