Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.
“Коли слухаєш музику, вона завжди фільтрується через свій досвід… І саме це розфарбовує музику.” Х.Тіччіаті
21 квітня у Національній філармонії України – концерт “Київських солістів” під орудою і з солістом-скрипалем Х’юго Тіччіаті (Швеція). Програма концерту цікава поєднанням музики у часі: від класичної ХVIII століття (Й.Гайдн) – до модернової, імпресіоністичної і мінімалістичної ХХ століття (І.Стравінський, М.Колесса, Е.Тюйр). Безумовно, її родзинками є твори українського композитора Миколи Колесси та естонського композитора Еркі-Свен Тюйра.
Х’юго Тіччіаті народився 1980 року у Великій Британії. У п’ять років почав вчитися грі на фортепіано, а через два роки, почувши звуки скрипки, зрозумів, що саме їй він би хотів присвятити своє життя (так він сказав в одному з інтерв’ю)…Навчався у Лондоні, потім продовжив навчання в університетах Торонто і Швеції. У віці дванадцяти років дебютував на Единбурзькому фестивалі. Лауреат міжнародних конкурсів в Італії (2002 та 2004). Брав участь у Фестивалі камерної музики в Готланд (Швеція), фестивалі St.Denis-Festival (Париж) та Фестивалі Internacional Cervantino Виступав з різними оркестрами у Великій Британії, США, Швеції, Румунії, Естонії, Японії, Південній Кореї, Італії, Німеччині, Росії та Скандинавії У 2007 році захистив дисертацію в Королівському музичному училищі в Лондоні. У 2010 році став художнім керівником фестивалю камерної музики O / MODƏRNT у Театрі “Конфіденцен”- замок Улікдалс, Швеція. Має записи для радіо та телебачення Швеції, Гонконгу, Китаю, Вірменії та Тайваню. Проводить майстер-класи і семінари зі гри на скрипці, лекції з історії музики у Новій Зеландії, Південній Кореї, Росії, Мексиці, Японії, Італії та Тайвані. Співпрацює з багатьма сучасними композиторами. Є почесним членом Королівської школи музики у Великій Британії. Грає на скрипці G.B. Guadagnini (1751).
Х’юго любить вигадувати концерти та події, які поєднують музику з танцями, літературою та іншими «незрозумілими» мистецтвами, такими як кінетичний живопис чи балансуючий рок.
В основі зацікавлень Х’юго – вивчення способів застосування фізичних та духовних аспектів медитації до мистецтва практики, гри та життя в музиці. В даний час він працює над серією статей з Симоне Котва, які досліджують створення і повторення музики через об’єктив різноманітних напрямків континентальної філософії.
«Київські солісти» вже втретє матимуть досвід спільного музикування з Х’юго на сцені Національної філармонії України.
Микола Колесса (1903-2006) – український композитор, диригент, педагог, засновник української диригентської школи, син видатного українського фольклориста Філарета Колесси. Всупереч бажанням батьків Микола Колесса, після року навчання на медицинському факультеті Ягеллонського університету, вступив до Празької консерваторії, де з 1925 року навчався композицїї у відомого композитора і теоретика О.Шіна, а диригуванню – у О.Острчила.
Саме у цей період чеська столиця досягла піку свого мистецького розквіту та славилася бурхливим музичним життям. Навчання у Празі дало змогу молодому композитору познайомитися з творчістю передових митців. Тут Колесса відвідав концертні виступи С.Рахманінова, Б. Бартока, О.Респігі, слухав виступи Ф.Шаляпіна, скрипаля Я.Кубеліка та ін. У Празі композитор вперше почув Шосту симфонію П.І.Чайковського на справді високому виконавському рівні.
До років навчання відносяться перші спроби Колесси, як композитора. Перш за все, вони характеризуються незвичним поєднанням сучасної західноєвропейської стилістики з глибинним розумінням фольклору, який був близький йому з дитинства (так наприклад, створена ним в цей час Сюїта для оркестру “В горах” поєднує риси імпресіоністичного звукопису та національні фольклорні традиції).
…Філарет Колесса назвав сина Миколою не випадково. Микола Філаретович розповідав: «Коли батько зайшов до ложі театру, де сиділи Іван Франко і Микола Лисенко, й сказав, що він учора не міг бути на концерті (йдеться про львівські урочистості, присвячені 105-й річниці «Енеїди» Івана Котляревського), бо в нього народився син, великий композитор усміхнувся, привітав його і запитав, як збираються назвати дитину. Батько на хвильку розгубився, а Микола Вітальович мовив: “Хай називається Микола!”».
Ерккі-Свен Тюйр (Тююр) народився 1959 року.Навчався в Талліннському музичному училищі по класу перкусії та флейти, вивчав композицію в професора Яана Раатса в Талліннській консерваторії, а також брав уроки в професора Лепо Сумери в Таллінні; розвивав свої вміння в галузі електронної музики в Карлсруе. Як композитор, флейтист, клавішник та вокаліст був зайнятий у створеному ним прогресивному рок-гурті In Spe, працював радником Естонської спілки композиторів та музичним керівником театру Vanalinnastuudio, викладав композицію в Естонській академії музики (до його учениць належить Хелена Тульве).
З 1995 року Тюйр є незалежним композитором. Він пише твори переважно на замовлення всесвітньо відомих виконавців і часто їхня прем’єра відбувається раніше за кордоном, ніж удома. Проривом для Тюйра стало виконання твору “Insula deserta” 1989 року Остроботніанським камерним оркестром у Фінляндії, прем’єра опери “Валленберг” на сцені Дортмунської опери у 2001р. У 2003 році музика Ерккі-Свен Тюйра вперше була представлена в Карнегі-холі (“Exodus”: симфонічний оркестр Цинциннаті під керівництвом Пааво Ярві) і в тому ж році на BBC Proms (Концерт для скрипки: Ізабель ван Келен, Філармонічний оркестр BBC, диригент Пааво Ярві). У 1995 році “Реквієм” Тюйра (пам’яті Пеетера Лільє) стан одним із рекомендованих робіт на з’їзді композиторів у Парижі, організований ЮНЕСКО.
У своїх роботах Тюйр використовує широкий спектр композиційних технік. Він цікавився григоріанським співом, мінімалізмом, лінійною поліфонією, мікротональністю та додекафонією. Для того щоб описати свої спроби протиставлення та поєднання музичних протилежностей – тональність та атональність, звичайні повторювані ритми та нерегулярні складні ритми, тиху медитативність та театральну вибуховість – композитор використовував термін “метамова”. У його творчому доробку – 9 симфоній, твори для камерного і духового оркестрів, вокальні та хорові твори, музика до кінофільмів.
движется, то расширяясь, то сжимаясь». Erkki-Sven Tüür
