10 травня 2025 року на сцені Національної філармонії України Національний камерний ансамбль “Київські солісти” презентує програму НА МЕЖІ ВІЧНОСТІ: звучатимуть твори Мессіана, Льокьо, Перселла, Русселя.
Ця концертна програма пропонує глибоку музичну подорож від роздумів про вічність до надії та оновлення.
Quatuor pour la fin du temps Олів’є Мессіана, створений у воєнному полоні, досліджує духовні й космічні теми, поєднуючи містичну тишу з апокаліптичною силою.
Музика Генрі Перселла пронизана характерними рисами барокового стилю: використанням контрапункту, яскравих гармоній і ритмічних варіацій. Вона вражає своєю гнучкістю та здатністю передавати різні емоційні стани.
Adagio Ґійома Льокьо переносить слухачів у світ ніжної меланхолії та романтичної чуттєвості, розмірковуючи про тугу та втрату.
Завершує програму Simfonietta for Strings Артюра Русселя , своєрідну атмосферу якої можна охарактеризувати як поетичну й інколи містичну, але одночас сповнену витонченого драматизму.
Разом ці твори створюють емоційний і духовний шлях від страждання до світла.
Quatuor pour la fin du temps, написаний Олів’є Мессіаном під час його ув’язнення в німецькому таборі для військовополонених у 1940 році, є визначною роботою духовного та музичного новаторства. Створений для кларнета, скрипки, віолончелі та фортепіано, цей твір відображає глибоку віру Мессіана та його захоплення вічністю, натхненне Одкровенням Іоанна Богослова. Восьми частинам твору притаманні теми божественної таємниці, космічного спокою та апокаліптичної сили. Серед найяскравіших моментів — запальний «Danse de la fureur» («Танець люті») та світле скрипкове соло у «Louange à l’Immortalité de Jésus» («Хвала безсмертю Ісуса»), яке підноситься до трансцендентності. Незважаючи на воєнне походження, Quatuor залишається глибоким свідченням надії та віри.
Генрі Перселл – Сюїта для струнного оркестру “Абделазер, або Помста мавра” — це музичний твір до однойменної п’єси “Абделазер” (Abdelazer) англійського драматурга Афра Бен (Aphra Behn), створиений в 1695 році. Барокова сюїта, яка складається з кількох частин, кожна з яких має свою інтонацію та характер і є яскравим прикладом поєднання емоційністі та технічної майстерністі. Сюїта є живим прикладом того, як композитор використовував різноманітні музичні форми та техніки, щоб підсилити емоційний ефект драматичного дійства.
Adagio Льокьо — це надзвичайно емоційний твір, який демонструє романтичну чуттєвість молодого композитора. Написаний у 1891 році, незадовго до його передчасної смерті у віці 24 років, цей твір пронизаний ліричною меланхолією та внутрішньою красою. Його насичена гармонія та виразна партитура для струнних створюють зворушливу медитацію на теми туги та втрати. Adagio є як свідченням видатного таланту Льокьо, так і зворушливим контрапунктом до дослідження Мессіаном вічності.
«Симфонієтта для струнних» була написана в 1929 році та є типовим прикладом музичного стилю Артюра Русселя того періоду. Твір має легку, прозору текстуру і є по суті камерним твором, зосередженим на струнних інструментах. Він досліджує різноманітні звукові ефекти, тембри та ритмічні структури, характерні для ранньої музики 20-го століття. Твір складається з кількох частин, де кожна частина вражає різними тембровими поєднаннями та емоційними контрастами. Особливістю “Симфонієтти” є її універсальність і можливість передавати як спокійні, так і драматичні настрої через мінімальну кількість інструментів, а м’які переходи між звуками надають твору ефемерну, загадкову якість.Це один з тих творів, який не так часто виконується, але заслуговує на більшу популярність завдяки своїй технічній складності та емоційній глибині.
Про учасників концертного проекту.
Володимир Сіренко, диригент.
Його дебют відбувся у Київській державній філармонії у 1983 році з виконанням творів Стравінського, Шенберга, Булеза. У 1989 році закінчив Київську державну консерваторію у класі професора Алліна Власенка, у 1990 році став фіналістом Міжнародного конкурсу диригентів у Празі. Через рік був призначений на посаду головного диригента-художнього керівника Симфонічного оркестру Українського Радіо, яку займав до 1999 року. За цей період здійснив понад 200 записів до фондів Українського Радіо, які включають симфонії Моцарта №№ 38, 41, Бетховена №9, Дворжака №№7,9, «Німецький реквієм» Брамса, «Макбет» Р. Штрауса, «Тарас Бульба» Яначека на ін.
З 1999 року очолює Національний заслужений академічний симфонічний оркестр України. Серед сотень програм, які він виконував з оркестром, найважливіші були цикли симфоній Г. Малера та Б. Лятошинського, Страсті за Матвієм, Лукою, Марком, Іоаном та Меса сі-мінор Й.С. Баха, ораторія “Жанна д’Арк на вогнищі” А. Онеґґера, драматична легенда “Засудження Фауста” Г. Берліоза, “Муки св. Себастьяна” К. Дебюссі.
Він записав понад 50 компакт-дисків, а CD-альбом «Реквієм для Лариси» Валентина Сільвестрова номінувався на премію «Греммі» 2005 року. Диригував світовими прем‘єрами багатьох творів українських композиторів, включаючи Симфонію №6, ораторії «Слово про Ігорів похід» та «Страсті за Тарасом» Євгена Станковича, Симфонії №№ 7, 8, 9 Валентина Сильвестрова.
Здійснив записи музики до фільмів українських та зарубіжних композиторів (близько 40 ігрових, документальних, анімаційних фільмів).
Поставив на різних сценах (включаючи концертні виконання) камерну оперу «Доля Доріана» Кармели Цепколенко, оперу-ораторію «Згадайте, братіє моя» Віталія Губаренка, опери «Коли цвіте папороть», «Страшна помста» Євгена Станковича, опери «Ріголетто» Дж.Верді, «Сестра Анжеліка» Дж. Пуччіні, «Орфей і Евридика» К.В. Глюка, оперу-ораторію «Цар Едіп» Ігоря Стравінського.
Він гастролював у Австрії, Бахрейні, Бельгії, Болгарії, Великобританії, Італії, Іспанії, ЙорданіЇ, Казахстані, Канаді, Кореї, Лівані, Ліхтенштейні, Нідерландах, Німеччині, Омані, Об‘єднаних Арабських Еміратах, Польщі, Португалії, Словаччині, США, Туреччині, Франції, Чехії та Японії. Він працював з багатьма відомими оркестрами, включаючи Королівський філармонійний оркестр, «Симфонія Варсовія» та оркестр Польського Радіо, оркестр Братиславського Радіо, Єрусалимський симфонічний оркестр, Ізраїль Симфонієта, Бруклінський філармонійний оркестр, BBC Philharmonic та ін.
В.Сіренко диригував у багатьох відомих концертних залах: Концертгебау (Амстердам), Театр на Єлисейських Полях (Париж), Барбікан-Хол і Кадоган- Холл (Лондон), Сеул-Арт-центр, Рой Томпсон Холл (Торонто), Театр «La Fenice» (Венеція), Берлінська філармонія та ін.
Володимир Сіренко – народний артист України (2008р.), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2001р.), член-кореспондент Національної академії мистецтв України. У 2018 році нагороджений Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.
З 2011 по 2014 працював головним диригентом Національного камерного ансамблю «Київські солісти». Співпрацю з ансамблем відновив у кінці 2023 року.
Дмитро Ткаченко, скрипка.
Почав грати на скрипці і фортепіано у шестирічному віці. Після навчання в Київській спеціальній музичній школі ім. Лисенка та, з 1995, у Національній музичній академії України (НМАУ) в класі Богодара Которовича та Ярослави Рівняк, його було запрошено до Ґілдхолської музичної академії (Guildhall School of Music and Drama) в Лондоні до класу Іфра Німана (Yfrah Neaman). 2002 року, разом зі ступенем маґістра, він oтримав звання Fellow Ґілдхолської академії й стажувався з професорами Давідом Такено та Криштофом Сметаною. Одночасно навчався в аспірантурі НМАУ.
Дмитро Ткаченко -лауреат кількох престижних міжнародних конкурсів, серед яких конкурс сольної скрипки Вронського (Варшава, 1997), конкурс Лисенка (Київ, 1997) та конкурс Нільсена (Оденсе, Данія 2000).Він – активний учасник музичного життя Великої Британії та України.У 1999 році отримав Концертний диплом (Premier Prix) Ґілдхолської академії, серед його численних виступів – концерти у лондонських Барбікан Холлі, Віґмор Холлі, St John’s Smith Square та South Bank Centre.
Дмитро – засновник і художній керівник Міжнародного музичного конкурсу ім. Бріттена в Лондоні.
В Україні він виступав у найпрестижніших концертних залах та з усіма провідними оркестрами.
Дмитро активно гастролює в більшості країн Европи, у Японії, Китаї, Південній Кореї та США. Серед його ангажементів – виступи на Люцернському фестивалі (Швейцарія), Spoleto Festival (Італія), виступ на святкуванні 60-ліття заснування ООН у Нью-Йорку, концерти у Віґмор Холлі та St John’s Smith Square в Лондоні.
Одночасно з концертною діяльністю Дмитро також викладає скрипку в Лондоні та Києві, а також був членом журі багатьох міжнародних конкурсів.
Дмитро Ткаченко є художнім керівником Національного камерного ансамблю “Київські солісти” з листопада 2023 року.
Павло Бойко, кларнет.
Почав навчатися музиці у Києві, у Дитячій музичній школі No. 35 (клас Володимира Ляховича). Продовжив навчання у Київській спеціалізованій музичній школі імені Миколи Лисенка (клас професора Юрія Василевича), а згодом – у Національній музичній академії України. У 2021 році закінчив аспірантуру академії та отримав науковий ступінь доктора філософії (науковий керівник – Володимир Качмарчик).
Лауреат міжнародних та національних конкурсів – зокрема, Selmer-Paris (2008, Україна), Міжнародного конкурсу молодих виконавців на дерев’яних духових інструментах імені Дмитра Біди (2006, 2013, Україна) та інших.
Брав участь у майстер-класах таких відомих кларнетистів, як Патрік Мессіна (Франція), Гледвін Свімберг (Бельгія), Юліус Кляйн (Словаччина), Володимир Скороходов (Білорусь).
Павло веде активну концертну діяльність – він виступав у складі різних симфонічних оркестрів в Італії, Іспанії, Португалії, Німеччині, Австрії, Польщі, Ліхтенштейні, Швейцарії, Бельгії, у Китаї та Марокко.
Виступав як соліст у проекті «Лютославський в Україні», присвяченому 100-й річниці від дня народження композитора, виконавши твір «Танцювальні прелюдії» для кларнета з камерним оркестром в Ужгороді, Чернівцях та Хмельницькому (2013). Також виступав як соліст з оркестрами у Житомирі, Вінниці, Львові та Києві.
З 2015 по 2018 роки – артист Національного президентського оркестру України. З 2018 року – концертмейстер кафедри камерного ансамблю Національної музичної академії України.
З 2019 року працює артистом Національного симфонічного оркестру України.
Гліб Сасько, віолончель.
Закінчив Київську спеціалізовану музичну школу імені Миколи Лисенка. У 2020 році вступив до Національної музичної академії України (клас Вікторії Кулікової).
Лауреат національних та міжнародних конкурсів, серед яких Міжнародний конкурс камерних ансамблів імені Повзуна (2018) та Newport Virtuosi International Online Music Competition (2021).
Багато виступає в концертних залах Києва та інших містах України як соліст та ансамбліст. У складі струнного квартету та фортепіанного тріо концертує в Україні та за кордоном. У 2015 році у складі тріо виступав на міжнародному фестивалі Muzyka swiata (Польща).
Учасник концертів в рамках міжнародного культурного проєкту «Україно-німецький культурний діалог» (Німеччина, 2015).
У 2017 та 2018 роках виступав у складі Молодіжного симфонічного оркестру України (YSоU).
У 2018 році був концертмейстером групи віолончелей Дубайського молодіжного оркестру на Emirates International Peace Music Festival. З 2021 року працював в оркестрі New Era Orchestra. З 2022 року – артист оркестру Національної опери України, запрошений концертмейстер групи віолончелей симфонічного оркестру Національної філармонії України.
Брав участь у майстер-класах VERE MUSIC ACADEMY, де займався з Олексієм Шадріним, Денисом Севериним та Артемом Полуденним.
Як соліст виступав у супроводі Симфонічного оркестру Національного радіо, ансамблів «Київська Камерата» та «Київські солісти», Симфонічного оркестру Національної філармонії України.
Займається популяризацією творчості українських композиторів – зокрема, Бориса Лятошинського, Мирослава Скорика, Ігоря Щербакова, Віктора Степурка, Олександра Красотова, Максима Шалигіна, Івана Карабиця, Андрія Штогаренка, Василя Барвінського, Іллі Бондаренка.
Музикант грає на сучасному інструменті румунського майстра Silvian Rusu.
Станіслав Гумінюк, фортепіано
Початкову та середню музичну освіту здобув у Чернівцях: випускник класів викладача-методиста К. К. Руцької (ДМШ №3, 1996-2006 рр.) та викладача-методиста, «Відмінника освіти України», заслуженого працівника культури України Т. Л. Румянцевої (Чернівецьке училище мистецтв ім. С. Воробкевича, 2006-2010 рр.).
Випускник Національної музичної академії України (клас професора, кандидата мистецтвознавства Оксани Ринденко, 2010-2021 рр.). У 2021 році закінчив творчу аспірантуру академії та першим в Україні отримав ступінь доктора мистецтва. Викладає в академії (з 2018 року) та Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка (з 2017 року). З 2022 року працює на посаді доцента.
Переможець та призер багатьох міжнародних фортепіанних конкурсів, в тому числі міжнародного конкурсу імені С. Ріхтера в м. Житомир (2006), Відкритого конкурсу молодих піаністів на здобуття премії компанії C. Bechstein (2011), Конкурсу фортепіанних ансамблів у м. Вальберг (Франція, 2011), Конкурсу «Мистецтво XXI століття» в м. Каунас (Литва, 2015), Конкурсу імені Ж. Франсе в м. Париж (Франція, 2016), міжнародних конкурсів пам’яті Володимира Горовиця та Kiyv international competition (Україна, 2017), міжнародних конкурсів Flame та IMPF (Франція, 2019).
З сольними програмами та з оркестром виступав у концертних залах Великобританії, Німеччини, Чехії, Франції, Литви, України. Грав з симфонічними та камерними оркестрами під орудою Філіппо Конті, Джини Грассі, Володимира Сіренка, Айдара Торибаєва, Дмитра Логвина, Віталія Протасова, Вікторії Жадько, Ігоря Палкіна, Миколи Лисенка, Йосипа Созанського, Ігоря Пучкова, Антонія Кедровського, Тараса Вергуна.
Вдосконалював майстерність у майстер-класах Армена Бабаханяна, Бориса Блоха, Льва Винокура, Володимира Віардо, Світлани Єганян, Мартіна Касіка, Олексія Любімова, Філіпа Раскіна, Массиміліано Фератті, Норми Фішер, Клод Франсе.
Автор наукових публікацій, присвячених творчості видатних піаністів та композиторів, проблемам фортепіанного виконавства та інтерпретації.
Постійний учасник фестивалів сучасної музики, співкоординатор Всеукраїнського фестивалю сучасної музики «Modern musicworkshop», де здійснив прем’єрні виконання в Україні визначних творів Л. Орнстайна, Г. Кауела, Дж. Кейджа, Т. Такеміцу, Г. Канчелі, В. Вишинського, Дж. Піттса.
Створення Національного камерного ансамблю “Київські солісти” – здійснення мрії відомого скрипаля, професора, народного артиста України Богодара Которовича (1941-2009). Колектив, визнаний слухачами і критиками у різних країнах світу, об`єднує талановитих молодих музикантів України Більшість із них – лауреати національних та міжнародних конкурсів і представляють школу Б.Которовича. За активну творчу діяльність у репрезентації української виконавської культури у світі ансамбль «Київські Солісти» отримав статус «Посол української культури» Міністерства закордонних справ України.
Нині художній керівник колективу – Дмитро Ткаченко.
10 травня 2025 року, 19-00
Національна філармонія України
Національний камерний ансамбль «Київські солісти»
Диригент – Володимир Сіренко
Програма:
І відділ
Олів’є Мессіан – Quatuor pour la fin du temps («Квартет на кінець часу»)
І. Liturgie de cristal («Літургія кристала»)
ІІ. Vocalise, pour l’Ange qui annonce la fin du Temps («Вокаліз для Ангела, який оголошує кінець Часу»)
ІІІ. Abîme des oiseaux («Безодня птахів»)
- Intermède («Інтермедія»)
- Louange à l’Éternité de Jésus («Хвала вічності Ісуса»)
- Danse de la fureur, pour les sept trompettes («Танець люті, для семи труб»)
VIІ. Fouillis d’arcs-en-ciel, pour l’Ange qui annonce la fin du Temps («Хаос веселок для Ангела, який оголошує кінець Часу»)
VIІІ. Louange à l’Immortalité de Jésus («Хвала безсмертя Ісуса»)
Виконавці – Дмитро Ткаченко (скрипка), Павло Бойко (кларнет), Гліб Сасько (віолончель), Станіслав Гумінюк (фортепіано)
ІІ відділ
Генрі Перселл – Сюїта для струнного оркестру “Абделазер, або Помста мавра”, Z.570 (Abdelazer, or The Moor’s Revenge)
- Увертюра (Ouverture)
2. Рондо (Rondeau)
3. Аір I (Air I)
4. Аір II (Air II)
5. Менует (Minuet)
6. Аір III (Air III)
7. Джига (Jig)
8. Хорнпайп (Hornpipe)
9. Аір IV (Air IV)
10. Пісня: “Люсінда чарівно прекрасна” (Song: “Lucinda is bewitching fair”)
Ґійом Льокьó – Adagio для скрипки, альта, віолончелі та струнних
Солісти – Володимир Кисельов (скрипка), Оксана Дарбінь (альт), Сергій Вакуленко (віолончель)
Альбер Руссель – Sinfonietta для струнних op. 52
І. Allegro molto
ІІ. Andante
ІІІ. Allegro
