Проект Кирила Карабиця

TELEMANN

Музичний світ Європи відзначає 250-річчя з дня смерті Георга Філіпа Телемана (1681-1767) – композитора і виконавця, організатора і музичного керівника, співака і поета – одного з найяскравіших  діячів епохи Просвітництва. У його творчому спадку – понад 3 тис.(!) музичних творів, де переплелися риси бароко і так званого галантного стилю з його ясністю, приємністю, зворушливістю. Ідея телеманівського проекту у Києві належить Кирилу Карабицю. У програмі прозвучать твори Телемана , його близького друга Г.Ф.Генделя та хрещеника К.Ф.Е.Баха (сина Й.С.Баха). ВУДБУДУТЬСЯ СВІТОВА ТА УКРАЇНСЬКА ПРЕМ’ЄРИ!

Вперше в Україні прозвучить Концерт для фортепіано і струнних ре мінор  Карла Філіпа Емануеля Баха.

На публіку чекає й світова прем’єра, а саме – вперше прозвучить нещодавно віднайдена у “Бахівському архіві” одна з частин Увертюри-Сюїти “Музика на воді” Г.Ф.Телемана – одинадцята частина “Арія”. Кирило Карабиць, оскільки тепер він працює у Німеччині, мав можливість дізнатися про результати роботи спеціалістів із архівом – і нову музичну знахідку презентує в Україні 7 лютого у Національній філармонії України.

Історія з “Бахівським архівом” досить цікава.

Бахівський архів – зібрання нотних рукописів (понад 5 тис.одиниць), більшість з яких – музика Баха та його синів, а також твори композиторів Німеччини, Італії, Франції, Чехії, Польщі й Росії ХVІІ—ХVІІІ століть. 1945 року архів був привезений радянськими військами до Києва: зберігався спочатку в Консерваторії, а з 1973 р. – в Центральному архіві літератури і мистецтв України на території заповідника Софія Київська.  У Німеччині про архів дізналися вкінці 1990х (до того він вважався втраченим); у 2001 році зібрання передали до Берліна, в Україні залишилися копії у вигляді мікрофільмів з авторським правом, а також оригінали творів авторів, котрі мають до України безпосередній стосунок (скажімо, архів Максима Березовського, уродженця Глухова).

Ідея “озвучити” “Бахівський архів” в Україні належить київському органістові й клавесиністові Валерію Михалюку, котрий розшифрував рукописи та адаптував їх для сучасних виконавців. Його підтримали Центральний архів літератури і мистецтв України, міжнародний благодійний фонд “Українське виконавське мистецтво” та камерний ансамбль “Київські солісти”. Нову музику відомих (Ж.-К.Лефевра, К.Ф.Е.Баха, Г.Ф.Генделя) і невідомих (наприклад, Ігнаціо Мара) композиторів, віднайдену в архіві, “Київські солісти” виконували у 2009-2011 роках – серія концертів «Таємниці старовинних фоліантів».

У вересні 2001 року при передачі “Бахівського архіву” Німеччині в «Komische Oper», Берлін відбулася світова прем’єра кантати К.Ф.Е.Баха «Вдячний гімн дружби» у виконанні “Київських солістів” і  хору Берлінської співочої капели (адже сторичним власником архіву була саме Берлінська співоча академія).

Про учасників концертного проекту “Telemann-2017”.

Кирило Карабиць – один з найвідоміших і затребуваних українських диригентів на Заході.  Головний диригент Борнмутського симфонічного оркестру (Велика Британія) з 2007 року. Із 2016 року став новим музичним директором і шеф-диригентом Німецького національного театру і Державної капели у Ваймарі. Художній керівник «I, CULTURE Orchestra» (ICO), що входить до 20-ти найрейтинговіших оркестрів світу.

Закінчив Київську державну консерваторію ім.П.І.Чайковського (клас професорів Р.Кофмана і Л.Венедиктова). Стажувався у Відні та Штутгарті, відвідував міжнародні майстер-класи диригентів у Гранаді (Іспанія).
К.Карабиця запрошують для спільних виступів провідні оркестри та оперні театри світу: Лондонський філармонічний, Національний оркестр США (Вашингтон), Філадельфійський, Клівлендський та оркестр філармонії Лос-Анджелеса, симфонічний оркестр Сан-Франциско, оркестр Сіднейської філармонії (Австралія), Токійський симфонічний, Берлінський симфонічний оркестр, оркестр Франкфуртського Радіо, Ліонський симфонічний оркестр (Франція), симфонічний оркестр міста Ставангер (Норвегія), Ганноверський NDR, оркестр Італійського радіо в Турині (Італія), філармонічний оркестр міста Тампере (Фінляндія), оркестр міста Люцерн (Швейцарія), Гайдн-Оркестр міста Больцано (Італія), оркестр Латвійської філармонії; оперні театри Берліна, Женеви, Штуттгарта, Гамбурга тощо.

Нещодавно  здійснив запис на британському лейблі «Onyx» усіх симфоній Прокоф’єва. Нагороджений призом Данської асоціації диригентів на міжнародному конкурсі молодих диригентів ім. Миколи Малька (1998), має відзнаку Австрійської спілки Альберта Швайцера (Відень, 1998), приз «Європейської фундації» під патронатом принца Генріка Датського як молодому диригенту (Брюссель, 1998), відзнаку почесного громадянина штату Оклахома (США), лауреат Міжнародного конкурсу диригентів «Mario Gusella» (Італія). Королівським філармонічним товариством (Велика Британія) визнаний найкращим диригентом  2013 року .

Соліст Міхаель Ріше (фортепіано). Навчався в Дюссельдорфі під керівництвом Макса Мартіна Штейна (фортепіано) і Мілко Келемена (композиція), перш ніж продовжити свою музичну освіту у Відні (під керівництвом Рудольфа Бухбіндера). Надалі вдосконалював майстерність у Рудольфа Серкіна і П’єра Булеза .
З 1970 року регулярно концертує у Німеччині та за кордоном. Співпрацював з такими диригентами , як Герд Альбрехт , Майкл Боудер, Сільвен Камбрелен, Говард Гріффітс , Грант Ллевеллін , Крістоф Поппен , Юрій Сімонов і Уейн Маршалл. Виступав з такими оркестрами , як Bamberger Symphoniker, Staatskapelle Berlin, Radio-Symphonie-Orchester-Berlin, Deutsche Symphonie-Orchester Berlin, WDR Sinfonieorchester Köln, Orchestre National de Belgique, and BBC Symphony Orchestra, London. Він був гостем концертних залів Європи, Ізраїлю, США та Китаю. Міхаель також бере участь у проектах Saxophone & Piano duo Detlef Bensmann .
Має численні записи CD, випущені Universal, Sony, EMI, BMG, Arte Nova Classics.     Міхаель веде клас фортепіано в Musikhochschule (Кельн).